Оксанка

Привіт, мені сподобалося у вас і я хочу подарувати вам свого віршика

А в Києві знову гроза...

Роздощилось наше літо
І по вінця вже налито !
Не вичахнуть ніжні трави ...
Де подітись для забави?
Тільки Сонце блимне в Небо,
Як грози блакитний гребінь
Об'єднає хмари щільно
І литаври грому вільно
Збудять юну блискавицю:
Вмить осяє ту світлицю,
Що пестливо кличем "домом"
Рідним, милим і знайомим...
Дощ умиє Землю. Й тиша
Розіллється краєм вірша...

в ніч на 2 серпня 2007 року
решта моїх віршів тут

     

Оксанка

Осіннє танго

Як у Осені із Літа
Книга барв ще не розкрита,
Так мінливий її настрій...
І тридцяткою піастрів
Не оплатиш буревій !
А осінній дощ (не твій)
Закружляє танго сніжно
І загорне тебе ніжно
У барвистий плащ із листя,
Бо дерева роздяглися
І позують в стані ню
У заграві від вогню -
Палахкоче Листопад...
Засинає тихо Сад...

     

Elki-Palki

Дякую.
Гарні вірші. У Вас талант, Оксано!
Ё!

     

Оксанка

Дякую Дуже рада, що Вам сподобалося

А цей вірш написав Мірко Трасун

Aрія попелюшки

Як ще мерседес не гарбуз,
Допоки коханці не миші,
До принца свого пригорнусь,
Й на вушко читатиму вірші.

Та сиплють пелюстки троянд
В годиннику нашім невпинно,
Стаю попелюшкою я,
Бо казка зів'яти повинна.

Палання відходить на дим,
Опісля останнього тосту
Знайди мене, любий, знайди,
Мій розмір ноги - сорок шостий.

Ми представляємо форум українських поетів Sevama (санксритом - яблуко)

     

Оксанка

Мірко Трасун

Ваша вишневосте, пані ранкова,
Ружорожевисте сяйво навколо,
Промені-коси розкішно грайливі,
Квіти в волоссі співають щасливі,
День провіщають солодкі цілунки,
Вранішнім чаєм упоєні луки,
Щебет цілунків і щебет пташиний,
Сміху відлуння у росах бурштинить,
Вітер накине пелюстки на плечі,
Вгорнеться спина під крила лелечі,
Ранок виблискує в кожній травинці,
Ранок випестують птиці.

     

five

Molodec, Oxanko !!! Duge fajno !

     

Оксанка

Дякую


Мої вітання у чудовий Андріївський вечір
Ось і знову я прийшла до Вас із гостинцями, які збирали усі поети нашої гутірки Sevama, найкращі із дарунків ми передаємо українським діточкам

твори для дітей

Віталій Шуркало

Сувора тітонька-зима
Кожух свій білий зодягла,
Сніжком присипала дахівки,
Усі подвір’я і домівки.

Мороз чіпляється за ніс,
До рученяток не поліз –
Вдягнула мама рукавички,
Поцілувала тепло в личко.


Олексій Бик

Про Котика

Котик Мурчик не мурчить -
Ліг на ліжко і мовчить.
Я тягну його за вухо -
Хочу пісеньки навчить

Тетяна ДІГАЙ

Ген, попідлісся...

Ген, попідлісся
Хатка підлізла.
Шиби засліплі
Бавляться світлом.
Річечка бродом
Воду скородить.
Давня криничка...
Хто ж тут господар?
Півень? Синичка?
Спокій і тиша.
Тільки десь миша
Точить горішок.


Оксанка Яблонська

Медова

Бігла якось по дорозі -
Й поколола чимось нозі...
Глечик несла та й розбила,
Меду всюди я налила!
Так у ньому липко й в'язко,
Що налипла люба казка..
Та прибігли чоловічки,
Принесли мені водички:
Ми від меду все відмили
І таке воно вже миле!
Ще прийшли маленькі гноми,
Вмили крапки, вмили коми
І слова усі чудові
Засвітились в любій мові.
Колір меду - колір злата...
Смаком - грушенька крислата...
Ручки мию, йду до хати -
Ніч прийшла... Потрібно спати...
Щоби завтра знову зранку
Меду нести повну банку

     

Оксанка

Ірина Ярошенко

Морквинка

Стрибав зайчик повз ялинку,
Раптом бачить - там морквинка.
"Навесні, напевно, зник
Тут великий сніговик.
В нього морква замість носа,
То й лежить ось тут і досі."
В лапки він морквинку взяв
І додому пострибав.
Нагодує там малят -
Шість малесеньких зайчат.


Загадка-віршик про кота

Звір живе у нашій хаті,
В нього вушка волохаті,
Хвостик, лапки і живіт.
Здогадайтесь, хто це? Кіт!

Любить мишок він ловити
І вночі гулять ходити.
А в обід лягає спать,
Починає муркотать.


Валентин Бендюг

Святий Миколай

В морських походах козаків,
В степах безкраїх чумаків
Охороняв і боронив
Чудесний образ Миколая.
Ікону ту й рибалки знають -
Без неї в море не підуть, -
Їх Миколай охороняє,
Додому завжди вкаже путь.
Крізь шторми проведе і бурі,
Не дасть забути рідний край
Цей чудотворець добрий, мудрий
І справедливий Миколай.
Він – покровитель всіх звіряток
І лісових і степових,
А наших хлопчиків й дівчаток –
Хрещений батько він усіх.

***

Ми - сніжинки - з неба впали
Уночі, кjли ви спали.
Ми тим часом землю вкрили,
Всі ялинки нарядили,
Заіскрилися на глиці, -
В небі зорі - нам сестриці!

***
Перші кроки я роблю,
Та ходить уже люблю:
Чимчикую, чеберяю, -
За хвоста кота впіймаю.

***
Промінь останній зстригали стрижі,
Сонце за обрій ховалось,
Та й зупинилось у дня на межі,
Мов солов’їв зачекалось.

Ось за рікою вже тьохнув один…
- Ку-ку! – зозуля озвалась.
Поміж лататтям у теплій воді
Жабки співати збирались.

Роси лягали, тумани пливли,
В сутінках тіні щезали…
Ось вже і жабки свій хор завели,-
Сонечко спать проводжали.

Олена Багрянцева

ігрові віршики

Вірш-гра
“Знайди два однакових слова”


Любить сир і смачненькі горішки
Сіра МИШКА, що в нірці живе.
І в комп’ютері в тата є МИШКА.
Та вона не лякає мене.
***
Є у стільчика СПИНКА зручна.
Примощуся на нього гарненько,
Щоб була в мене спина міцна,
Щоб була в мене СПИНКА рівненька.
***
Із клена злетить пожовтілий ЛИСТОК
І буде в повітрі кружляти.
Я швидко візьму олівець і ЛИСТОК –
Осінню красу малювати.
***
Зайчик має гарні ВУШКА –
Довгі та біленькі.
І у голочки є ВУШКО –
Тільки ще маленьке.
***
ШАПКУ я вдягаю влітку і зимою.
В спеку і морози – скрізь вона зі мною.
І грибочок в лісі ШАПОЧКУ вдягає.
Він себе надійно нею захищає.
***
В свою довгу русяву КОСУ
Оля квіти вплітає щоранку.
А мій дід має гостру КОСУ,
Щоб косити траву на світанку.
***
Зірву я з гілки яблучко смачне,
Візьму його за ХВОСТИК кострубатий.
Собака мій на радощах почне
Своїм пухнастим ХВОСТИКОМ виляти.


Юлія Смаль


Зима

Зимо, зимонько-зимо, сніжна красуне!
Ми чекали на тебе цілий рік, цілий рік,
І коли танцювали гаївки з весною,
І коли куштували перший літній пиріг.

Ми чекали на сніг і морозні розваги,
І як прийде у хату святий Миколай,
І листи під матрасом до нього ховали,
Все молились: "Святотче, листи почитай!".

Бо я хочу машину і пульта до неї,
І на літо новенький, швидкий самокат,
Ще льодяників торбу і книжку про фею,
Що бажання виконує, був би я рад.

А я мрію про ляльку красиву-красиву,
Щоб з дівчатами гратись улітку в дворі,
І сестричку ще хочу малу, галасливу,
Або братика хай подарують мені.

Як прийде в нашу хату різдвяний святвечір,
Ми ялинку прикрасим, і дідух, і дім,
Будем їсти кутю, подарунки малечі
Приготують завчасно на радість усім.

     

Оксанка

Ванда Савранська

Рідні назви місяців

Січень
Січе сніговій, заметілі гудуть −
То січень прийшов у кожусі з крижини.
А діти давно його кличуть і ждуть:
Мерщій на санчата погожої днини!

Лютий
Не печи, мороз, не лютуй,
Білу стежку нам подаруй.
Буде весело у парку
Бігти лижами по сніжку.

Березень
Берези, берези несміло
Прокинулись! Соки гудуть.
Припали до стовбурів білих
Малі оленята − і п’ють.

Квітень
Квіти в квітні ронять роси,
А коли весна не пізня,
Розквітають абрикоси
І бузкова лине пісня.

Травень
У райдужних росах шовковії трави,
У пахощах луки − це травень, це травень.
Дідусь мій удосвіта берег косив,
А слідом лелека стернею ходив.

Червень
Черв’ячок куштує раннє яблуко,
І червлене сонце гріє нас.
Сонце красне! Ти пливеш корабликом,
Червень до ріки гукає нас.

Липень
В медові пахощі закуталися віти,
Спекотний місяць липнем нарекли.
Солодка млість розлита у повітрі,
Канікули зеніту досягли.


Серпень
Серпами жито жали в серпні −
Гудуть комбайни в полі нині.
Жнива ідуть, хоч жар нестерпний!
Усі радіють щедрій днині.

Вересень
Теплий ранок. Верес квітне.
Серце вересень зігрів.
Небо слухає блакитне
Сміх і вереск школярів.

Жовтень
Коли побачиш − світ навколо жовтий
Завмер у тиші золотавих снів,
То знай, що це чаклун-художник жовтень
За ніч розмалювати все зумів.

Листопад
Віє, віє вітровій,
Листя скубає підряд.
Шурхотить листочків рій,
Бо надворі − листопад.

Грудень
Сніжинки білі на опалім листі,
Земля грудками узялась давно −
Усе заснуло. В інеї іскристім
Гілки, мов казка, дивляться в вікно.

Кіт Туман

Впав туман на нашу хату,
На дерева, на паркан.
Із туману, волохатий,
Вийшов сірий кіт Туман.

Прочинив повільно двері,
Обійшов усі кути:
− Що ж, чекатиму вечері.
Я ваш кіт. А хто тут ти?

Я, звичайно, розгубився:
− Розумієш, це мій дім.
В ньому я давно прижився,
Та живи і ти у нім!

Тільки що нам скаже тато?
Хто повірить в те, що ти,
Велетенський, волохатий,
Із туману міг прийти?

Кіт спокійно потягнувся,
Кіт поважно позіхнув,
Покрутив антени-вуса,
Вимкнув очі… і заснув.

Я таких ніде не бачив,
Не бува таких котів.
Він прибулець тут, неначе
Із прадавніх комишів.

Я вщипнув себе за щоки −
Може, я насправді сплю?
Я протер обидва ока −
Чом кота я вже люблю?

Що за казка, що за чари
Полонили білий світ? −
Кіт, пухнастий, наче хмари,
Загадковий сірий кіт.

Я йому погладив вуха.
Котик спить, а вуха − ні.
Він антенами порухав
І замуркав уві сні.

Оленка Буш

Як постука Миколай...

Ой, Богданку, вже лягай!
Бо постука Миколай.
У віконце, чи у двері
Вже й до нашої оселі,
Подарунки принесе.
Під подушку підкладе.
Якщо ти не будеш спать,
Миколай не буде знать,
Подарунок дарувать,
чи лозину залишать??

     

Pokryshkin

зi школи пом"ятаю, як вывчити цi назви -
Потрiбно в Серпнi пiд Вересень взяти гарну дiвчину и повести iйi пiд березень. Покластии iйi на травень потiм взяти за грудень та жовтень..
дали - для дорослих.

     

Оксанка

Приємно, що ви стрималися із коментарями під дитячими віршами

     

Оксанка

Юрiй Лазiрко

Святий Миколай

Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Поспішав Дід Миколай.

З року в рік мішок за спину,
Де дарунків на родину,
Як зима розсипле стружку,
Він кладе всім під подушку:

Пів цукерочків торбини,
Апельсини, мандарини,
Та ще різної різноти.
Щось комусь, якійсь щедроти.

Що ся стало у Маринки?
Бо на личку дві сльозинки
Покотилися додолу.
-Не піду, говорить, в школу!

Ранком шусть... нема нічого.
Подаруночка такого,
Що давно уже чекала.
Лиш подушка пустувала.

-Ти не плач, моя Маринко,
Витри з личенька сльозинку.
В Дідуся дітей багато.
Задзвонив з роботи тато.

-Я його вже повстрічав,
І мені він передав
І для Тебе подарунок,
Та солодкий поцілунок.

-Так що, люба, не журися,
Та зі мною не сварися.
Власне чемній лиш дитині
Буде подарунок нині.

Нічко-ніченько сріблиста,
Він прийшов таки до міста
Через вічність, через край
Добрий Дідо Миколай.

     

Оксанка

Нявка

* * *

зоря зоравши ніч виймала
з пітьми прожектором-хірургом
спітнілі стегна
_____________зір спід лоба

позбавив цноти власний син
земля радіє й ця регоче
це ж злато в порівнянні з Лотом

(в печері колисав онуків
хвалив дочок
_____________за диво
____________________Бога
якби ж він знав…
_______________то й озирнувся б)



я тя раділа теж як Богу
ковтку страждань поперед втіхи

ми все ж дурепи (!)

________________я й Марія


yurkobatiar

* * *

Гори темніють. Крокує зима
усіх нас єднають чекання і мрії
ми знаємо точно ще зійде зоря
Дитина народиться нині в Марії

І хоч попри те що блукають царі
і небо стемніло. У кожній світлиці
народиться Бог. десь глибо на дні
вісх наших сердець. Бо ми українці

Царі най блукають. та Ірод помре
впаде як непотріб із крісла чи трону.
лиш зірка різдв'яна над нами зійде
і зникнуть умить всі плачі й заборони

Я б також до тебе дитинко прийшов
я б плакав і бився чолом об підлогу
бо світ не є добрим. Ми всі чиним зло
пробач мені все це життя. ти ж є Богом

І все ж попри те, що дороги нема
і нам говорили, що світ вже змінився
я вірив вертепу, в якому слова
лунали про те що вже Він народився

та Ірод помер. ось мої скарби:
слова, вбогий розум і голос без віри
я знаю тепер нам слід разом іти
від крижми разом і аж до порфіри

Юля Смаль

Різдвяна надія

Снігопади в Колорадо,
По Техасу йде торнадо,
Біля Токіо цунамі,
Вісім балів – шторм в Маямі.

Всіх ляка вулкан на Яві,
Вивергає тонни лави,
У Австралії засуха,
Виживають тільки мухи.

Землетрус трясе Аляску,
Уругвай, Тайвань, Небраску,
Залива вода голандців
І в’єтнамцям не до танців.

Неврожаї у Китаї,
Параноя наростає,
Бо пташиний грип смертельний
Повбивав курей на фермах.

Вибухи гримлять в Нью-Йорку,
Сонце обмина Майорку,
Не співають в Ватікані,
Зброя ядерна в Лівані.

Вмер баші в Туркменістані,
Нафта дорога в Ірані,
З ніг збиваються зелені –
Хочуть захистить оленів.

Не злічити усі біди –
Від сусіда до сусіда,
Від країни до країни,
Страх і лихо у людини

Ти ж бо спи, малюк мій любий,
Може, завтра краще буде,
Йде святвечір над землею,
Він зігріє нас зорею.

Як і сотні літ до цього,
Нам Ісус прийшов від Бога,
Захищати і зціляти,
Від гріхів людей спасати.


Різдво

Ой, скільки навколо є дива!
Маля роззирнулось по хаті.
Ялинка зморгнула грайливо,
Матуся всміхнулася тату.

А тут під ялинкою, мамо!
Дарунків поклали багато!
Сідайте погратися з нами,
Скажіть-но, мерщій, що за свято?

Ой, скільки навколо є дива!
Надворі насипало снігу,
Все біле, пухнасте, красиве,
М'яке, щоб упасти з розбігу.

Матусю, скажи ж, що за свято?
І діти святкують з батьками,
І можна стрибати, гасати
До самої ночі в піжамах.

Послухай, моє кошенятко,
В цей день народився в Марії
Ісусик - маленьке дитятко,
Він людям приніс нові мрії.

Сьогодні Різдво, моє ладо,
З'явилася світу надія
Тому і ялинка принадна,
Дарунки та сніжна завія!

     

Оксанка